Акція "Парад квітів біля школи"

       1.   ВСТУП. ОЗЕЛЕНЕННЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ ШКОЛИ.

                     Школа – це твій дім, будь господарем у нім.

Школу називають другою домівкою. І це справді так. Адже саме тут діти проводять велику частину життя. Сюди вони приходять малюками, крок за кроком просуваються сходинками, які ведуть у світ чарівного, прекрасного – у країну Знань. Тут проходить дитинство, юність. Тут вони вчаться дружбі і взаєморозумінню, самоповазі відвертості, тут відкриваються їх душі й серця, вміння бачити прекрасне. І не тільки бачити, а й створювати та зберігати.

   В наш час все більш актуальне значення приймають заходи по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню міст і населених пунктів. У містобудуванні озеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування, забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в житті людини та певним чином впливає на навколишнє середовище.

   Відомо, що зелені насадження є основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Адже, об'єктом озеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф, водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв'язані і призначені для відпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.

   А от озеленення території школи призначене ще і для навчально-виховних цілей, фізичного розвитку і відпочинку учнів. Гарно озеленена шкільна садиба є прикладом для озеленення села. Добре розпланована, озеленена і впорядкована шкільна територія сприяє естетичному та екологічному

вихованню учнів. Не можна уявити собі будь-якого населенного пункту без зелених насаджень. Вони збагачують повітря киснем, очищають його від пилу, попелу, диму, створюють сприятливі умови для перебування дітей на свіжому повітрі.

   Архітектурно-планувальне рішення, благоустрій та обладнання шкільної ділянки повинні якомога повніше відповідати своєму основному призначенню.

   Тому велике навчально-виховне значення має поєднання теоретичних занять в класі з дослідно-практичною роботою учнів на свіжому повітрі. Упорядкована шкільна ділянка сприяє повноцінному відпочинку учнів під час перерв, прищеплює їм любов до природи, вчить дбайливо ставитися до зелених насаджень, привчає до охайності і порядку. Велике значення для гармонійного розвитку дітей мають вправи на спортивних та ігрових майданчиках.

   На шкільній ділянці діти одержують уявлення про живу природу, безпосередньо беруть участь у вирощуванні рослин.

                                           2. Наша робота 

2.1. Паркова територія.

Як і будь-яка шкільна територія, так і територія нашої школи, поділяється на ділянки: паркову(5, 6), спортивний майданчик (ігрову) (7), садово-огородню (2-3) та клубову (4). (Мал. 1)

                       Мал. 1. План території нашої школи.

                                             Малюнок Дмитренко Катерини (учениці 8 класу)

                                  2.1.1. Буде біля школи парк!.

   Якщо уважно подивитися на територію Величківської ЗОШ І-ІІ ступенів, то звернеш увагу на  цікаве розміщення дерев. Богданенко Ніна Петрівна (старша вчителька) розповіла, що в 1965 – 1969 роки велося активне озеленення села, особливо школи. В ті часи, біля школи було посаджено декілька алей: липова алея, дві ялинові алеї, (фото 1, 2) каштанова алея та березовий парк ─ парк „Дружби” (так тоді називали цей зелений куточок). До кожної алеї були арки з надписами їхніх назв. А біля кожної ялинки була етикетка з прізвищем загиблого воїна ─ односельчанина, на честь якого вона була посаджена. Дерева садили і учні, і вчителі. Важко було, розповідала Ніна Петрівна. Адже саджанці привозили вже величенькими. Вони довго „хворіли”, але вижили.

Фото 1. Богданенко Ніна Петрівна зі своїми учнями біля березового парку.

Фото 2. Ніна Петрівна і Марія Павлівна милуються своїми ялинками.

                                                                  Фото 3. Диплом 1969 рік.

В 1969 році Товстій Марії Павлівні (тодішній вчительці біології) і Богданенко Ніні Петрівні було вручено диплом I ступеня за озеленення школи. (Фото 3).

2.1.2. Оновлення парку.

   Насаджування парку продовжувалося. Так, і в 2007, 2009 роках, вже під керівництвом директора школи Яковенко Тетяни Михайлівни, учнями нашої школи було висаджено чимало  беріз на пришкільній території. В оновленні парку приймали участь як вчителі, так і учні. (Фото 4, 5, 6, 7).

                                        Відновлення «Березового парку»

Фото 4. «Копаємо,  розпушуємо землю, готуємо до посадки   дерев».

Фото 5. «І поливали щедро».

 Фото 6,7. «Приймали участь як учні, так і вчителі».

Фото 8. " Рубрика в районній газеті  «Наше слово» про наші справи"

Але, хоча і погодні умови були сприятливі, зовсім мало дерев прижилося.

Мабуть, потрібно прислухатися до порад,   «де був сад, нові дерева не ростимуть!

   Кожного року ми дбаємо про чистоту і порядок  наших зелених насаджень. А саме, прибираємо зламане вітром гілля, вирубуємо чагарники, вигрібаємо опале листя. (Фото 8).

 

Фото 8. Весняні роботи в парку.

                                          2.2. Наші квітники.

                                                        Зросте квітник, і в теплі літні дні

                                                           На радість всьому світу і мені

                                                           Буятиме краса барвиста світла.

   На уроках гуртка «Юні друзі природи», ми обговорюємо питання: «Яким би ми хотіли бачити шкільне подвір’я?», «Якими повинні бути підходи до школи?» та інші. А також, провели серед учнів молодшої школи (адже вони більше проводять часу «серед квітників» під час своїх прогулянок) конкурс малюнків «Мій квітник». Переможцем стала Любенко Даша, учениця 5 класу. (Мал. 1).

Мал. 1. Конкурс малюнків «Мій квітник».

 малюнки Любенко Д., Падалки Ю. (5кл)

   Дуже приємно, що учні нашої школи хочуть бачити шкільне подвір’я: «гарним, зелени, з яскравими, духмяними квітами на квітниках». (з проведеного опитування).

   Перед школою – відкрита площа. Тут, в теплу пору року, проводяться лінійки, зустрічі учнів. Тому без квітів не обійтися. Кожний клас має свій квітник і доглядає його протягом року.

   Форми квітників – різні: круглі (2), овальні (1),  прямокутні (3).

   Композиції квітів на квітниках мають бути яскравими й різноманітними. Хоча, якщо площа невелика, то вона засаджується 1-3 видами рослин. (Фото 9).

Фото 9. Кругла клумба учнів 4 класу.

   Висаджувати квіти можна комбінувати їх по висоті, виду листків, кольору (це впливає на емоції людини). Учні 8 класу зацікавилися створити такий квітник, щоб радував протягом усього теплого сезону: із провесни й до пізньої осені; був привабливим, коли в школі йдуть заняття. (Мал. 2).

Для цього, ознайомилися з літературою для озеленення (Фото 10), з історією квітникових рослин (Додаток 1), почитали в інтернеті різні поради.

 

Фото 10. Опрацьована література.

   А головне, вибрали рослини, які підходять для нашої місцевості (не дуже примхливі у догляді та й фінансові затрати потребують мізерні для їх придбання). Тому зупинилися на таких (Табл.1):

 

№п∕п	Види рослин	Родина	Однорічна, дворічна, багаторічна, цибулеві
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.	Тюльпан садовий (Tulipa L.) Конвалія травнева (Convallaria majalis L) Нарцис гібридний (Narcissus hybridus) Незабудка альпійська (Myosotis alpestris F.W.Schmidt) Доронікум подорожниковий (Doronicum plantagineum) Маргаритка багаторічна (Beris perennis) Ірис, півники (Iris) Ромашка садова (Leucanthemum) Півонія, піон (Paeonia) Лілейник (Hemerocallis) Цинія струнка (Zinnia elegans) Чорнобривці розлогі (Tagetes patula L) Чорнобривці прямостоячі (Tagetes erecta L) Хоста подорожникові (Hosta plantaginea Aschers) Хризонтеми білі (Taffeta Whita) Очиток пурпурний, або заяча капуста (Sedum purpureum) Рудбекія блискуча (Rudbeckia fulgiada) Флокса (Phlox) Астра подушко видна (Aster dumosus)	Лілійні Лілійні Лілійні Бурачникові Складноцвіті Складноцвіті Лілійні Складноцвіті Півонієві Лілійні Складноцвіті Складноцвіті Складноцвіті Лілійні Складноцвіті Товстянкові Складноцвіті Синюхові Складноцвіті	цибулеві багаторічна цибулеві дворічна багаторічна дворічна багаторічна багаторічна багаторічна багаторічна однорічна однорічна однорічна багаторічна багаторічна багаторічна багаторічна багаторічна багаторічна

Діаграма 1. Відсоткове відношення рослин за родинами.

 

   З діаграми (1) видно, що рослин родини Складноцвіті (Айстрові) переважно більше на наших квітниках.

   Клумби можна влаштовувати як з однолітніх рослин,які доводиться сіяти щороку, дворічних, які квітнуть на другий рік, і з багаторічних, які потрібно посадити один раз і рік від року вони стають все пишніше.(Табл. 2).

Табл. 2. Класифікація квітів за тривалістю життя.

	Перелік рослин
Однорічні дворічні багаторічні Цибульні	астра, чорнобривці, майорці, сальвія, настурція, маргаритка, незабудка, рудбекія, гвоздика турецька, півонія, лілія, флокс, ірис, хризантема, хоста, ромашка, конвалія, лілійник, астра подушкова, очиток-скрипун, тюльпан, проліска, нарцис,

Мал.  2 . «Цвітіння наших квітників протягом теплого сезону.»

 

   З діаграми (1) видно, що рослин родини Складноцвіті (Айстрові) переважно більше на наших квітниках.

   Клумби можна влаштовувати як з однолітніх рослин,які доводиться сіяти щороку, дворічних, які квітнуть на другий рік, і з багаторічних, які потрібно посадити один раз і рік від року вони стають все пишніше.(Табл. 2).

 

Мал.  2 . «Цвітіння наших квітників протягом теплого сезону.»

Перелік квітів, що квітують на квітниках:

1. тюльпани, конвалії, нарциси;

2. незабудки;

3. доронікум;

4. маргаритки;

5. півники;

6. ромашки;

7. півонія;

8. лілейник;

9. цинія;

10. астри;

11. чорнобривці;

12. хоста;

13.хризонтеми;

14. рудбекія;

15. очиток.

   Багато роботи потребує догляд за квітниками. А саме: зкопування та розпушування квітників на весні (Фото 11, 12, 13); догляд влітку, знищуючи бур’яни та вирізання сухих рослин (Фото 14,15,16); збирання насіння однорічних рослин (Фото 17). І все це учні нашої школи вміють!

Фото 11, 12, 13. Весняні роботи на своїх квітниках.

         Фото 14. «Проривання рослин »

Фото 15. «Наші півонії»

Фото 16. «Доглядаємо   за квітниками і влітку  самостійно».

   Фото17. «Збираємо насіння однорічних квітів. І це ми робимо з задоволенням!»

                                              3. Висновок.

   О школо рідна! Ти – як зірка в небі серед складних космічних поєднань. Ми тягнемось усім єством до тебе, до зібрання скарбів твоїх і знань. О школо рідна! Ти – світло в небі, у тьмі прозрінь і мороці доріг. Ми все життя вертаємось до тебе, переступаючи із трепетом поріг. Великими світлими вікнами вдивляєшся пильно в село, красивими й ніжними квітами прибравши натхнення чоло.

Фото 18. «Наша рідна школа!»

Фото 19.  «Наші вчителі на фоні весняної зелені».

                                             4. Використана література
1. Багаторічні квіткові рослини. / Под ред. академіка АН БРСР М. В. Смольського. - Мн., 1972. - 265 с 

2. Газони. (Наукові основи інтродукції і використання газонних і     грунтопокривних рослин). - М., 1977. - 217 с.

3. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456 с.:іл.Бібліограф. С. 450.
4. Кірильчик Л. А. Весна в саду. / / Наука і життя. - 1976. - № 4 .- С. 23 - 27.
5. Кірильчик Л. А. Основи сучасного пристрою газонів. - Мн., 1978. - 340 с.
6. Кірильчик Л. А., Лакум А.В. Півонії - провідні орнаментальні багаторічники. - Мн., 1978. - 410 с.

7. Немова Е. М. Дизайн садового участка / Е.М. Немова. - М.: Фитон+, 2008. - 192 с..

8 Маргайлік Г. І. Пам'ятники зеленої архітектури. / / Лісове господарство. - 1966. - № 6. - С. 3 - 5.

9. Озеленение и декоративное оформление жилой настройки / авт.-сост. Л.Г. Полозун, М.Л. Мысак. - Донецк: Стакер, 2005.- 159 с. 

10. Смольський Н.В., Маргайлік Г.І. Основні аспекти озеленення. / / Рідна природа. - 1976. - № 1. - С. 11 - 15.
11. Стойчев І. В. Паркове і ландшафтне мистецтво .- Софія, 1960. - 320с.

 

                                                    5.  ДОДАТОК 1.

                                       Історія квітникових рослин

   Деякі вважають, що в Британії висаджувати квіти на квітниках вперше стали тільки за часів королеви Вікторії, коли в моді було все яскраве. Однак насправді історія квітникових рослин почалася задовго до того, як в 1837 р. юна Вікторія зійшла на трон. У XVI ст. у деяких великих англійських маєтках було прийнято влітку виставляти на вулицю діжки з лимонними, апельсиновими і гранатовими деревами, рослини, які використовують так само, можна віднести до квітникових. У цей же час у Франції геральдичні щити прикрашали невеликими неквітковими рослинами, а у Версалі в середині сезону замінювали квіти на квітниках, що повинно було свідчити про багатство короля.
   Проте,  розбивати квітники в тому вигляді, в якому вони відомі нам, дійсно, стали лише в XIX ст. Точніше, в 20-х роках XIX ст. Законодавці мод на пристрій садів у XVIII ст. створювали їх у «ландшафтному» стилі; в таких садах були трави, дерева, камінь і вода, але не було квітів. На початку XIX ст. в Англії нове покоління садових архітекторів, таких, як Рептоне, почало створювати у великих маєтках «квіткові тераси», й ідея барвистих садів вкоренилася в Європі. Широкому поширенню таких садів сприяла індустріальна революція, яка викликала до життя середній клас. Маленькі садки, якими володіли представники цього класу, не можна було створювати в «ландшафтному» стилі, і було потрібно щось інше. Але вирішальну роль в успіху створення квітників зіграла поява нових барвистих теплолюбних рослин, які з середини XVIII ст. стали привозити в Європу з Південної Америки і Південної Африки.
   У 1820-ті роки у Віндзорі, Дубліні і деяких інших містах на Британських островах вперше з'явилися квітники з новими екзотичними теплолюбними однолітниками. Деякі з цих рослин зараз майже не вирощують. Перші досліди вирощування квіткових рослин не мали на меті домогтися декоративного ефекту, і квітники не можна було назвати гарними. Епоха  квітництва по-справжньому настала лише в 1830-і роки, після того як у Великобританії пройшли перші виставки квітникових рослин, а в 1838 р. була опублікована книга Джона Лоудон «Заміський будинок і сад» (J. Lowdon. «The Suburban Garden and Villa Companion »). Основна ідея викладених у цій книзі принципів планування невеликих садів зводилася до наступного: сади не повинні копіювати живу природу, в них потрібно намагатися «передати красу окремих дерев, чагарників та інших рослин».
   У 1845 р. у Великобританії був скасований податок на скло, і всюди у великих садах стали будувати теплиці. Саме в них почали в масі вирощувати розсаду багатьох квітникових квітів, в результаті чого країну охопило «клумбовое безумие». Стали популярні багато з тих рослин, які в основному вирощують в наші дні: петунія, бурячок, пеларгонія, лобелія, кларкия, вербена і т. п. Всесвітній виставці 1851 р. стала апогеєм «клумбовие лихоманки», яка тривала потім ще протягом 30 років. У ці роки про квітникові рослини багато писали, їх використовували у своїх проектах найбільш відомі дизайнери, всюди розбивали квітники. У 1850-і роки біля Кришталевого палацу в м. Сіденхем висаджували до 50 тис. пеларгоній, пізніше в м. Четсворт і новому курортному містечку Істборн розбивали багатобарвні квітники, в 1870-і роки лондонські парки прикрашало щорічно більше 2 млн. квітникових рослин. Пишність посадок відповідала духові вікторіанської епохи. Виникли різні стилі квітників - в 1860-і роки з'явилися «весняні» і «екзотичні» , на які зазвичай висаджували рослини з декоративним листям; десятиліттям пізніше увійшов у моду орнаментальний стиль.
   Одночасно зародилося і опозиційний рух - почали лунати голоси протесту, спочатку боязкі, проти буйного різнобарвності і штучності вікторіанських квітників, на захист пастельних тонів і природності в плануванні квітників. Однак у повний голос опозиція заявила про себе лише тоді, коли знайшла лідера в особі темпераментного ірландця Вільяма Робінсона. У 70-і і 80-і роки він привертав увагу широкої громадськості до суперечок про формалізм в садовому будівництві своїми статтями, в яких, зокрема, писав: «Всі сучасні роботи в цьому напрямі слід визнати неправильними, вони завдають шкоди мистецтву і в своїх крайніх проявах просто смішні ». Однодумець Робінсона Джеймс Дуглас в 1880 р. писав: «Люди почали втомлюватися від монотонності сліпучих очі плям кольору».
   Вільям Робінсон і Гертруда Джекилл ввели в культуру трав'янистий бордюр і стали створювати сади в більш природному стилі, але вони ж викликали до життя кілька зверхнє ставлення до квітникарства. Проте люди не поспішали зовсім відмовлятися від квітників. У 1880-ті роки настав період занепаду створення квітників, але в 1892-му воно отримало істотну підтримку в особі архітектора сера Реджинальда Бломфілда. Бломфілд і Робінсон були один з одним «на ножах», і людям, так чи інакше причетним до садівництва, нелегко було вирішити, чию сторону взяти. В кінці XIX ст. справа доходила до того, що в деяких загальнодоступних парках квітники стали влаштовувати ще більш грандіозними, а в заміських маєтках квіти на квітниках, траплялося, замінювали до приїзду гостей в кінці тижня.
   Важко сказати, що призвело до занепаду створення квітників у великих англійських маєтках на початку XX ст. Брак дешевої робочої сили або зміна моди. Однак у парках і палісадниках в передмістях квітники збереглися. Ситуація залишалася стабільною до початку 80-х, коли введення в культуру нових видів та сортів і початок буму в контейнерному квітникарстві знову відродили інтерес до квітників. Характерні для довоєнної епохи рівні ряди червоних, білих і синіх кольорів в основному пішли в минуле, поступившись місцем новим рослинам, новим способам їх розміщення і новим типам контейнерів для цієї чудової групи садових рослин. Історія квітникових рослин триває - за словами власника одного з найбільших господарств з вирощування квітникових квітів, в наші дні намічається «підвищення інтересу до квітів більш приглушеною і хитромудрою забарвлення замість яскраво забарвлених і помітних».
   Передбачити хід змін до квітників неможливо, але ймовірно, що від презирства, з яким ставилися до їх створення  в першій половині ХХ ст., не залишилося й сліду!