Поради вчителям

Поради психолога вчителям

Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності.

▲ Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.

▲ Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров’ї, освіті, діяльності, сім’ї, позитивному мисленні.

▲ Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.

▲ Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Так і «перерви» потрібно робити як найчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.

▲ При виникненні почуття тривоги або напруги, сконцентруйтеся на своєму диханні.

▲ Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, перетворюйте негативні події у позитивні.

▲ Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Позитивне мислення – це головний людський інструмент забезпечення здоров’я і благополуччя.

Шановні вчителі!

● Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!

● Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.

● Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.

● Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.

● Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це розбещує дітей.

● Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.

● Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.

● Умійте терпляче виправляти його помилки – думки, дії вчинки; навчіться переконувати.

● Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.

● Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.

● Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.

● Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.

Правила спілкування з учнями

При спілкуванні з учнями слід дотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категорично неможна.

ТРЕБА:

• проявляти незмінну доброзичливість щодо учня, незважаючи на його репутацію і статус;
• проявляти турботу про збереження і підвищення престижу кожного учня;
• давати критичну оцінку конкретних дій, а не особистості в цілому;
• здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з учнями;
• бути готовим вибачитися за помилку;
• виявляти до дитини терпимість;
• виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній почуття власної гідності;
• визнавати право дитини бути несхожою на інших;
• проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на проблему з її позицій, її очима;
• враховувати індивідуально-психологічні й особистісні особливості дитини;
• акцентувати увагу на позитивних якостях дитини;
• дисциплінувати клас за допомогою непрямих дій – перемикання уваги, жарту;
• бути оптимістом.

НЕМОЖНА:

• проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість («Як ти сидиш! Поклади руки на парту!»);
• здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого осуду («Досить показувати, який ти розумний!», «Тобі краще б помовчати і пригадати твою двійку!»);
• вживати загрози, докори, висміювання;
• принижувати гідність;
• використовувати лестощі, показну доброту, обман, залякування із маніпулятивною метою. Діти добре відчувають нещирість.
• не дозволяти домінування експресії песимізму («Нічогісінько ви не вмієте. І що мені з вами робити, не розумію»);
• «заякоряти» проблему дитини, тобто весь час про неї нагадувати.