Урок № 1.
Мета: почати формувати в учнів знання про клітинний рівень організації живих
систем; розкрити поняття «клітина» та значення клітини як одиниці живого;
ознайомити з етапами вивчення клітини; пояснити залежність розвитку вчення про
клітину від удосконалення методів досліджень; розвивати уміння виділяти головне
у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати і робити висновки; розвивати
комунікативні навички; виховувати бережливе ставлення до живих організмів та
власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони
виконують.
Тип уроку. Засвоєння нових знань
Місце уроку в навчальній темі. Вступний.
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та
мотивація навчальної діяльності учнів.
Гра «Так чи ні»
1.
Біологія – це
наука про живу та неживу природу. (ні)
2.
Генетика вивчає
тварини. (ні)
3.
Організми бувають тільки багатоклітинними. (ні)
4.
Ботаніка – це наука
про рослини. (так).
5.
Обмін речовин –
це метаболізм. (так).
6.
До теоретичних
методів дослідження відносять спостереження та порівняння. (ні)
7.
Математична
обробка – це теоретичний метод дослідження. (так)
8.
Зоологія - це
наука про тварин. (так).
9.
Подразливість –
це здатність активно реагувати на зовнішні та внутрішні впливи. (так).
10.
Основні систематичні категорії ввів у науку
шведський учений Карл Лінней. (так).
11.
Цитологія – це наука про клітину. (так).
Отже, цитологія – це наука про клітини. «З чого складаються живі тіла?»
- таке запитання хвилювало людей і тривалий час залишалося без відповіді. Це
було тому, що структури, з яких складаються живі тіла досить малих
розмірів.
Який шлях пройшла наука, щоб
вивчити мікроскопічну будову організмів?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми та мети уроку.
2. Клітина - найменша одиниця живого.
Клітина – найменша структурна і
функціональна одиниця живих організмів. Клітини існують як самостійні організми
і є також складовими частинами багатоклітинних організмів. Вони досить
різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У
багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони
відрізняються за будовою та функціями. Багатоклітинний організм функціонує як
єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.
3. Відкриття клітини.
Розповідь про історію розвитку
клітини у хронологічному порядку:
Перший примітивний мікроскоп
з’явився у ХVІ ст.. у Голландії і складався із трубки, прикріпленої до
підставки. В цій трубці було два збільшувальних стекла. Але перший опис клітини
було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології.
Зробив це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів і оцінив
величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження
рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його
складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на
бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін
«клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки
клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його сучасники
італ. Мальпігі та англ.. Грю також виявили таку ж комірчасту будову багатьох
рослинних об’єктів.
Удосконалив мікроскоп гол.
дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його прилад давав збільшення вже у 270
разів. Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав
анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та
сперматозоїди.
У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було
накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до
складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось
відкритим.
У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун
зробив відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.
У 1838-1839 р.р. нім. вчені
М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини
становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована
клітинна теорія.
У 1858 р. Р.Вірхов сформував
положення про те, що кожна нова клітина походить від такої самої вихідної
шляхом поділу.
У ХІХ ст.. К.Бер сформулював
положення, що клітина не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих
організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини.
4. Основні методи дослідження клітин є такі:
-
Оптична
мікроскопія;
-
Електронна
мікроскопія;
-
Забарвлення
клітин;
-
Мікротомування;
-
Центрифугування;
-
Метод мічених
атомів;
-
Метод культури
клітин.
ІV. Узагальнення, систематизація
та контроль знань і вмінь учнів.
Завдання 1. Дати відповідь на запитання:
1.
Хто першим
побачив клітини під мікроскоп?
2.
Що з допомогою
мікроскопа відкрив А. Левенгук?
3.
Хто створив клітинну
теорію?
4.
Якими методами
користується сучасна біологія під час дослідження клітини?
V. Підсумки уроку. Оцінки.
VІ. Д.з. вивчити відповідний матеріал з
підручника. Підготувати повідомлення про історію створення та вдосконалення
оптичного мікроскопу.
Немає коментарів:
Дописати коментар